пʼятницю, 29 грудня 2017 р.

5 ідей щодо створення складових елементів Lapbook

Добірка різноманітних ідей, як створити компоненти до лепбуку динамічними, змістовним та оригінальними.
Як зробити так, щоб дитина навчалася із задоволенням? Відповідь на це питання шукають багато педагогів. Існує багато прийомів і новітніх освітніх методів, які доречно використовувати. Один із таких – метод Lapbook. Він досить популярний на уроках у європейських та американських вчителів. У сучасній українській школі лепбук тільки-но набуває поширеності. І не дарма! Адже у такий спосіб можна опановувати нові знання, у яскравих формах творчо структуруючи нову інформацію







Змісту лепбуку та етапам його створення ми присвятили окрему статтю. Наразі ми зупинемося на тому, які способи оформлення навчального матеріалу можна обрати, щоб творча тека була місткою та змістовною.

1. Конверт-квіточка

Сенс лепбуку полягає в тому, щоб не лише структурувати інформацію, а й зробити це у яскравий спосіб. Чим більше складових, тим більш інформативною є тека, а завдяки різнобарвній візуалізації зміст навчального матеріалу краще запам'ятовується.
Пропонуємо включити такий елемент при створенні тематичної папки. Зробити його нескладно, а всередину можна покласти добірку світлин чи карток з цікавими фактами щодо предмета вивчення.

2. Гармошка

Виготовити такий компонент зовсім нескладно. Базова форма може повторювати будь-яку пласку геометричну форму (коло, квадрат, ромб тощо), а загальна довжина може бути довільною.
На кожному окремому фрагменті «Гармошки» можна записати правило з теми з мови, математичну формулу, приклеїти світлину винахідника чи письменника певної епохи тощо.

3. Картка-твіст

За цим принципом можна створити вітальну листівку до свята або використати твіст-картку як складовий елемент лепбуку.

Завдяки такій картці навчальний зміст можна подати більш ефектно, особливо, якщо всередині рухливого елементу картки буде яскраве зображення за темою (наприклад, зображення будови чогось, чи 4 окремих світлин).

4. Рухливий блок

Як зазначає відома нейробіолог Т.В. Чернігівська, формування дрібної моторики у дітей безпосередньо впливає на мовні функції та в цілому на розвиток мозку. Тому саме розвитку цих здібностей доцільно приділяти увагу у дошкільному та молодшому шкільному віці.
Виходячи з цього, при виготовленні лепбуків учнями молодших класів має ставитися акцент на розвивальних функціях такого методу навчання. Тому складові елементи мають бути прості, але рухомі.



5. Трикутний конверт

Найкраща ідея структурувати інформацію при створені оригінальної теки – розмістити складові у різні кишеньки за певним принципом. А щоб лепбук виглядав оригінальніше, пропонуємо поєднувати конвертики різної форми.
Сенс вмісту такого конверту краще запам'ятається, якщо поєднувати графічне та текстове зображення.

суботу, 23 грудня 2017 р.

9 практичних порад, як навчити дітей критично мислити

Практичні поради по провадженню критичного мислення на уроках.
Критичне мислення потрібне для того, аби змусити школярів мислити глибше, відповідати на питання, використовуючи логічні ланцюжки. Часто це може стати суттєвою проблемою для учня. Ми вже пропонували схему уроку, який допоможе опанувати критичне мислення. Сьогодні ж розглянемо методи, які допоможуть навчити школярів критично мислити, вирішувати проблеми, виходячи за межі очевидної відповіді.

1. Сповільніть темп

Часто простіше викликати відповідати того, хто першим підніме руку. Так і урок не втрачає темпу, і можна встигнути розказати більше. Але якщо ви почекаєте всього 5-10 секунд після питання, то, ймовірно, помітите, що кількість учнів, готових відповідати, суттєво збільшиться. Додатково це спосіб розказати, що перша думка, яка виникає в голові після питання, не завжди хороша, і що може потрібно ще подумати, аби зібратися. Аби уникнути недоречної паузи, можете сказати таке: «У вас є 10 секунд, щоб подумати, перш ніж відповідати». Або: «Я хочу побачити 10 бажаючих відповідати, перш ніж когось викличу».

2. Придумайте питання дня (уроку)

В залежності, скільки сьогодні годин у вас з певним класом, оберіть питання дня чи уроку. Якщо це початкова школа, на першому уроці обговоріть щось, позначте проблему, та попросіть подумати над нею, щоб на останньому уроці повернутись до обговорення. Зі старшими можна скоротити час до одного уроку. Наприклад, на початку уроку напишіть на дошці чи роздрукуйте ключове питання. Дайте можливість написати на нього відповідь (5 хвилин), проведіть урок за темою дотичною до питання. Наприкінці повторіть питання – чи змінилась думка учнів? Поговоріть з ними про це.

3. Створіть коробку відповідей

Цей пункт дещо схожий з попереднім, але має на меті інший результат. Напишіть на дошці певне питання (типу: «Які способи для вирішення N проблеми ви бачите?»). Роздайте учням листочки та попросіть написати відповіді. На виконання завдання виділіть дві хвилини. По завершенню пройдіть по класу та попросіть учнів скласти листочки з відповідями у коробку. Перемішайте та діставайте листочки по черзі, читаючи відповіді. Обговоріть результат, проаналізуйте позиції.
Також це гарний варіант перевірки домашнього завдання. Задайте питання за темою попереднього  уроку, дочекайтесь відповіді. Створіть систему бонусів усім, хто надав агрументовані та правильні відповіді.

4. Попросіть зайняти позицію якоїсь зі сторін

Прочитайте завдання, у якому було б дві протилежні думки: «Згодні ви з автором чи ні? Обґрунтуйте». Якщо є можливість, дозвольте дітям піднятися зі своїх місць та стати поряд з однодумцем. Фактично, клас буде розділено на дві частини. Спитайте, чому кожен з них зайняв саме таку сторону. Якщо хтось захоче змінити свою точку зору в процесі обговорення, він зможе перейти на іншу сторону.

5. Спитайте «Чому?». П’ять разів

Коли ви стикаєтесь з проблемою в класі, можете допомогти вирішити її. Використовуйте принцип 5 запитань. Ідея у тому, щоб дійти до суті проблеми, яка виникла. Наприклад:
  • Чому клас так погано написав диктант?
  • Він був складний.
  • Чому він був складний?
  • Бо там багато розділових знаків.
  • Чому ви не знали, які розділові знаки потрібно ставити?
  • Бо не вивчили правило.
  • Чому не вивчили правило?
  • Бо готувались до математики.
  • Чому ви вважаєте, що до якогось предмету потрібно менше готуватись, а до якогось більше?
Коли буде задано останнє питання, буде надана остаточна відповідь, зроблені висновки. Такий підхід можна використати і для вирішення шкільних конфліктів.

6. Використайте метод мозкового штурму

Створіть проблемну ситуацію, попросіть учнів долучитися до її подолання разом. По-перше, виокреміть проблему та сформулюйте її у вигляді питання («Чому не вдалося добути електричний струм з картоплі?»). По-друге, проведіть мозковий штурм ідей для вирішення проблеми. Оберіть кращий варіант та разом складіть план по його втіленню.

7. Використайте метод «Автостоп»

На будь-якому предметі можна практикувати метод розвитку творчого мислення. Змоделюйте ситуацію, словами чи візуально. Викладіть це на папері, наче стопкадр на екрані. Закріпіть папір на дошці. Допишіть на дошці декілька фраз, які б різнобічно висвітлювали ситуацію. Попросіть пояснити, як кожна з фраз пов’язана із зображенням на папері. Хваліть, якщо учні починають взаємодіяти між собою.

8. Думками на виворіт

Чудовий спосіб зосередитися на позитивному у складних ситуаціях – стратегія «Шиворіт-навиворіт». Якщо учень забув принести домашнє завдання, запитайте: «Що може з цього вийти? Що трапиться?». Попросіть дати декілька небуденних відповідей з натяком на позитивне мислення, наприклад: «Я подолаю звичайну вечірню рутину, зібравши портфель увечері, а не за 5 хвилин до виходу в школу».

9. Проведіть сеанс питань та відповідей

Один зі способів зрозуміти, що учні добре сприймають навички критичного мислення – це провести сеанс питань та відповідей. Задавайте різнобічні питання один на один та групам, зверніть увагу чого уникають та чому віддають перевагу учні. Фіксуйте це у себе, аби зрозуміти, чи досягаєте ви прогресу у бажанні навчити дитину критично мислити, а не відповідати, не думаючи з бажанням «аби все це швидше закінчилось».

вівторок, 19 грудня 2017 р.

Як працювати з гіперактивними учнями?

Поради для вчителів гіперактивних учнів.
«Вони абсолютно некеровані», «За ними неможливо встежити», «Такі непосидючі, ніколи не завершують розпочату справу!» ­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­– саме так говорять про дітей, які не можуть зосередитися на поясненнях вчителя, довго втримати увагу на завданні та спокійно відсидіти весь урок. Дуже довго таких учнів намагалися карати, виправляти, навіть не помічати, але все марно… І не дивно, адже така поведінка часто не має нічого спільного з поганим вихованням чи темпераментом, вірогідно, дитина має розлади з дефіцитом уваги та гіперактивністю (РДУГ).
Цей синдром має три основних симптома:
  • Неуважність чи неспроможність сконцентруватися на тій чи іншій діяльності.
  • Гіперактивність ­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­– надмірна рухомість.
  • Імпульсивність.
Ці симптоми помітно впливають на рівень успішності дитини у навчанні. Якщо такі учні не отримуватимуть достатньо уваги, то підсумок передбачуваний ­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­– відсутність необхідних знань та, як наслідок, погані оцінки.
Проте працювати з дітьми, що мають діагноз РДУГ, цілком можливо, потрібно лише враховувати деякі особливості їхньої поведінки. І ви побачите, що насправді впоратися з гіперактивними дітьми не так вже й складно!

Поради для проведення уроків

1. Індивідуальний підхід
Будувати роботу з гіперактивною дитиною необхідно на засадах особистісного підходу: звичайний режим їй не підійде. І головне ­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­– учень завжди має бути в полі вашого зору. Посадіть його ближче до себе, найкраще ­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­– за першу парту перед столом чи у середньому ряді. Якщо учень буде сидіти за останньою партою, то у вас фактично не буде шансів втримати його увагу.
Пам’ятайте, що гіперактивному школяреві дуже важко постійно сидіти, тому дозволяйте йому періодично вставати та ходити класом. А щоб він не нудився, спрямуйте його енергію у корисне русло, наприклад, попросіть вимити дошку чи роздати зошити. Це також допоможе дитині відчувати себе корисною.
А ще ви можете ввести регулярні фізкультурні п’ятихвилинки, що буде корисно для всіх без винятку учнів! Перерви на фізичні вправи дуже важливі. Гіперактивні діти зможуть позбутися надлишку енергії та приступити до роботи. Діти можуть стрибати, нахилятися, присідати. Головне менше статичності! Що вже й казати: уроки фізкультури для гіперактивних учнів завжди улюблені.
2. Побудова навчального процесу
Діти з розладами дефіциту уваги та гіперактивністю такі ж розумні, як і інші, просто їм складніше дається навчальний матеріал. Тож допоможіть учню: використовуйте під час уроку елементи змагання чи гри, та не забувайте хвалити за успіхи.
Не треба давати дитині з синдромом РДУГ об’ємні завдання, краще розділіть їх на декілька невеликих частин. При цьому чітко дуже стисло окресліть умови виконання. Контролюйте роботу над кожною частиною завдання, але не будьте занадто суворі. Треба вивчити складну тему? В такому разі перед початком проведіть фізкультурну п’ятихвилинку.
Навіть привернути увагу такого учня не так вже й просто. Деякі педагоги використовують для цього сигнали, наприклад, невеличкі дзвіночки. І обов’язково встановіть зоровий контакт.
За можливості створюйте ситуації, у яких гіперактивна дитина зможе проявити свої сильні сторони та навіть стати експертом. Це буде чудовим стимулом та позитивно вплине на самооцінку школяра.
3. Робота з негативними емоціями
Діти з розладами дефіциту уваги та гіперактивністю дуже імпульсивні, тому часто діють необдумано. Вони можуть бешкетувати, не маючи при цьому на меті нічого поганого. Проте кричати, погрожувати, карати – марно, цим ви нічого не досягнете. Краще не помічати негативних моментів, зосереджуючись лише на позитивних. Звісно ж, мова йде про незначні порушення. Але навіть якщо дитина поводить себе агресивно, вчитель має зберігати витримку та спокійно пояснити, чому так чинити не можна.
При цьому не використовуйте під час пояснень виразів на кшталт «поводь себе відповідним чином» – дитина і так вважає, що все нормально, тому не зрозуміє, що ви від неї хочете. Тому кажіть, що, наприклад, штовхати дівчаток не можна, бо це образливо, неприємно та, зрештою, боляче.

Як ще допомогти?

Психіатри твердять, що дуже часто з роками прояви симптомів розладів з дефіцитом уваги та гіперактивністю значно зменшуються. Наприклад, у 15 років учень матиме значно менше проблем, ніж у 7. Але це не означає що потрібно просто чекати та сподіватися, що все якось закінчиться. Завжди можна допомогти! Так, навчатися гіперактивним дітям буває складно, але це не означає, що вони не можуть стати експертами у чомусь іншому! Наприклад, спеціалісти рекомендують такі види діяльності для дітей з РДУГ як:
  • бойові мистецтва – заняття потребують багато енергії, а до того ж допомагають розвивати самодисципліну;
  • велосипед та пробіжки – діти люблять бути на вулиці, але при гіперактивності просто гуляти не цікаво, а от кататися на велосипеді чи бігати – це зовсім інше;
  • заняття музикою – гра на будь-якому музичному інструменті розвиває одночасно обидві півкулі мозку, а якщо дитина входитиме до складу хору чи оркестру, то ще й навчиться працювати в команді;
  • плавання – цей вид спорту взагалі творить дива, наприклад, олімпійській чемпіон Майкл Фелпс, також з дитинства має діагноз РДУГ, але плавання допомогло йому опанувати себе;
  • театральні гуртки – тут буде і самодисципліна (заучування реплік та репетиції), і одночасно можливість вивільнити емоції.
Тож якщо хочете допомогти дитині, порадьте її батькам знайти відповідні гуртки та віддати на них дитину. Результат буде просто блискавичним!
Дітей, що мають розлади дефіциту уваги з гіперактивністю, не варто лякатися. Навчати їх не так вже й складно, головне ­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­– підійти до проблеми з розумінням.

неділю, 17 грудня 2017 р.

Інсценізація казки " Солом'яний бичок" на групі продовженого дня

Жив собі дід та баба. Дід служив на майдані майданником, а баба сиділа дома, мички пряла.

І такі вони бідні – нічого не мають: що зароблять, то проїдять, та й нема. От баба й напалась на діда: зроби та й зроби їй солом’яного бичка і осмоли його смолою.

пʼятницю, 15 грудня 2017 р.

неділю, 10 грудня 2017 р.

пʼятницю, 8 грудня 2017 р.

Вивчимо етнографічний стиль за допомогою інтерактивної картинки силка https://www.thinglink.com/scene/1027625809587732483

Мистецькі твори