Мистецькі твори

Маршрут

Як швидше добратися до школи?

Яким був Тарас Григорович Шевченко. Цікаві факти


З моменту народження Великого Кобзаря пройшло 204 року. За цей час особистість Тараса Григоровича Шевченка багаторазово вивчалася, переосмислювалася і оцінювалася різними біографами й істориками, передає Ukr.Media.
Його історичний портрет поповнювався новими даними, при цьому часто суперечать один одному (сам Шевченко був досить суперечливою особистістю), його літературний портрет поповнювався все новими і новими творами.
Через всі ці роки про Шевченка ми дізналися багато чого: від біографії до того, що любив поет з випивки і кулінарії. Про Шевченка-митця ми дізналися не менше: наприклад, що він займався не тільки літературною творчістю, але й любив малювати картини.
Через 204 роки з дня народження Тараса Шевченка та його творчість стали частиною сучасного українського народу. Багато його цитати стали народними. Багато хто його твори перечитуються і перечитуються, люди продовжують шукати і знаходять у них все новий прихований і явний сенс.


Тому в 2018 році важко сказати вголос, що Тарас Шевченко помер. Він живий. Він і його слова – частина сучасної України.
У цьому тексті ми спробуємо зібрати хоча б частину того, що відомо про цю людину. Щоб спробувати відповісти на три, на нашу думку, ключові питання: "Яким був Тарас Шевченко?", "Який Тарас Шевченко?", "Яким буде Тарас Шевченко?".
Яким був Тарас Шевченко?
Тарас Шевченко народився у селі Моринці (нині – Черкаська область) у багатодітній родині Григорія Івановича Шевченка, кріпака поміщика Павла Енгельгардта.
Батько говорив про свого творчого сина так: "З його буде або щось добре, або велике ледащо".
Тарас рано став сиротою. Мати померла, коли йому було 9, батько – коли Тарасові виповнилося 12.
Далі Тараса знатно "побросало". Він прислуговував у дячка-вчителя, потім по навколишніх селах у дяків-малярів, потім пас овець, служив погоничем.
У школі дячка-вчителя він вивчився грамоті, у малярів – освоїв навички малювання.

Коли Тарасові виповнилося 16, він потрапив у число челяді поміщика Енгельгарда. Спочатку в ролі кухаря, потім – слуги-"козачка" (простіше кажучи, людина "куди пошлють").
Енгельгардт помітив здібності Тараса до малювання і віддав його на навчання на півтора року вчителю Віленського університету Яну Рустема. Пізніше, переїхавши разом зі свитою Енгельгардта в Санкт-Петербург, Тарас навчався у Василя Ширяєва.
У підсумку Тарас познайомився з багатьма з пітерського бомонду. І цей самий бомонд вирішив викупити Шевченка з кріпацтва.
Художник Карл Брюллов написав портрет поета Жуковського. Цей портрет був проданий за 2500 рублів, вся сума пішла на викуп.
Тарас Шевченко став вільним 22 квітня 1838 року. У тому ж році він поступив в Академію мистецтв.
У 1840 році вийшов перший "Кобзар". Період з 1840 по 1846 роки став кращим у творчості Тараса Шевченка.
У 1842 році вийшов найбільший твір Шевченка, який називався "Гайдамаки".
У першій половині 1840-х років вийшли "Катерина", "Наймичка", "Кавказ" і ще кілька великих творів. У 1845 році з'явився знаменитий "Заповіт".

У 1846 році Шевченко вже в Києві. Тут він зближується з істориком і публіцистом Миколою Костомаровим і знайомиться з членами Кирило-Мефодіївського товариства.
Учасники цього товариства згодом були заарештовані і звинувачені у створенні політичної організації.
Слідство не змогло довести причетність Шевченка до діяльності кирило-мефодіївців, але він був визнаний винним за власними окремими діями".

В кінці травня 1847 року 33-річного Шевченка визначили на військову службу в Оренбурзькому краї. Під найсуворішим наглядом і з забороною писати і малювати.
У 1857 році завдяки наполегливим клопотанням впливових друзів Тараса Шевченка звільнили. Він повернувся в Петербург, де був прийнятий в родині графа Толстого.
Тарас Григорович захоплювався поезією і мистецтвом, намагався створити сім'ю, але надовго його не вистачило.
Помер у Санкт-Петербурзі 10 березня 1861 року від водянки. Кобзар похований на Чернечій горі поблизу Канева (Черкаська область).
Який Тарас Шевченко?
Слова, цитати, твори Кобзаря – частина сучасної України. Художники осучаснюють портрети Тараса Шевченка, науковці та літератори, як, втім, і школярі різного віку, продовжують вивчати його спадщину.
Портрети Шевченка можна зустріти як на вулиці, так і в багатьох будинках.

"Кобзар" – обов'язкова частина багатьох бібліотек як українців, так і жителів інших країн світу.
Картини Тараса Шевченка – менш відома, але також популярна частина його спадщини. Як і гравюри, як і прозові твори.
Багатогранна творчість Кобзаря, що через 204 року викликає інтерес і бажання вивчати.
Яким буде Тарас Шевченко?
Таким і буде. Сучасним Кобзарем з минулого, який буде викликати незмінні дискусії, обговорення і просто привертати до себе увагу. І творчістю, і своїм життям, і впливом на життя української нації. Через кілька сотень років.

Тарас Шевченко залишив свій слід в космосі. У 1973-1975 роках автоматична станція "Марінер-10" вперше сфотографувала Меркурій з близької відстані. На планеті були виявлені кратери різних розмірів.

Їх назвали в честь художників, музикантів, письменників і поетів. Один із 300 кратерів Меркурія отримав ім'я Тараса Григоровича Шевченка. Діаметр кратера Шевченка — 137 кілометрів.
Всім відомий найбільш популярний образ Кобзаря у художників. Однак історики запевняють, що, проживаючи в Санкт-Петербурзі, Шевченко був модником і одягався дещо інакше.
Тарас Шевченко любив випити. Принаймні так стверджували його сучасники. Наприклад, Микола Костомаров. Саме він і розповів про улюбленому напої Шевченка – чай з ромом:
"Я ніколи не бачив його п'яним, а помічав тільки, що коли подадутъ йому чай, то він наливав таку масу рому, що всякий інший, здавалося, не устояв б на ногах".
Після смерті Тарас Григорович був похований у Санкт-Петербурзі. І тільки через кілька місяців його перепоховали на Чернечій горі біля Канева.
Багато віршів Шевченка стали піснями.
Портрети Шевченка можна зустріти як на вулиці, так і в багатьох будинках.
"Ікони революції"
"Кобзар" – обов'язкова частина багатьох бібліотек як українців, так і жителів інших країн світу.
Картини Тараса Шевченка – менш відома, але також популярна частина його спадщини. Як і гравюри, як і прозові твори.
Сон бабусі і внучки

Творче завдання «Моя матуся»

Це творче завдання допоможе дитині створити чудове привітання до Дня матері, власноруч намалювавши портрет найріднішої людини та написавши слова, що характеризують маму найкращим чином. За умовами завдання, дитина повинна намалювати зображення мами в сердечку, розташованому посередині аркуша, та вписати слова у спеціальних місцях – різноманітних малюнках навколо. Виконання завдання не лише сприятиме розвитку творчих здібностей дитини та допомагатиме виявити любов до мами, а й дозволить повторити правопис слів, буде сприяти розвитку дрібної моторики та емоційного інтелекту дитини.

Тематична розмальовка до Дня 8 березня

Це тематичне завдання-розмальовка подарує дитині святковий весняний настрій, надихне на подальші творчі звершення й, можливо, стане приємним подарунком мамі або бабусі. Виконуючи завдання, дитина зможе потренувати творче мислення, уміння підбирати кольори, дрібну моторику та зорово-моторну координацію, зосередженість і посидючість. До того ж, як і кожне завдання, присвячене якійсь важливій події, ця розмальовка приверне особливу увагу дитини та буде мотивувати її на інші цікаві практичні заняття й слугувати підґрунтям для нових творчих ідей.

Причини, з яких учні відмовляються робити домашні завдання, поради з мотивації.

Згадайте себе у шкільному віці: чи завжди вам хотілося та подобалося виконувати домашні завдання? Варто зізнатися, що дуже часто навіть ті діти, які вчаться на відмінно, сприймають домашнє завдання як обтяжливу необхідність. І дехто взагалі категорично відмовляється їх робити.

Проте це не означає, що ви як вчитель не можете нічого зробити. Впоратися з ситуацією цілком можливо, особливо якщо підключити батьків. І для початку треба розібратися, чому саме учень вперто відмовляться сідати за уроки.

Він боїться невдачі

Деякі діти просто панічно бояться невдачі у будь-якій справі. А школа взагалі викликає священний трепет. Таких учнів дуже легко виявити. Як правило, вони сідають якомога далі від вчителя, ніби намагаючись сховатися за спинами однокласників, поводять себе аж занадто тихо і ніколи не відповідають на уроці просто за власним бажанням. Батьки таких учнів можуть розказати вам, що діти ніби і сидять над підручниками, але результату немає і завдання не виконане.

Що робити? У такому випадку варто поговорити з учнем та пояснити, що нічого страшного у завданнях немає і жахливих наслідків від помилок ні в якому разі не буде.

Він не розуміє предмету

Яким би чудовим вчителем ви не були, все одно знайдуться учні, які ніяк не зможуть зрозуміти, що ви намагаєтесь до них донести. Можливо, під час вивчення нової теми школяр на щось відволікся і пропустив важливі для розуміння та виконання домашнього завдання моменти. Звісно, що він буде всіляко ухилятися від необхідності сідати за уроки. А може, перед вами талановитий гуманітарій, якому просто нудно вирішувати задачі з фізики?

Що робити? Найгірше, що можна зробити у цьому випадку, це насварити дитину. Правильніше буде звернути на цього учня більше уваги під час уроку, дати окремі завдання та, можливо, спростити пояснення. Також можна підійти до пояснення звичайних тем нестандартно і повністю змінити уяву про предмет. Наприклад, дітям може бути легше осягнути математику через музику. 

Йому не вистачає уваги

Інколи учні відмовляються виконувати домашні завдання лише з однією метою – привернути до себе увагу, викликавши хвилювання вчителя і батьків. Таким чином діти домагаються хоча б якогось вияву почуттів з боку дорослих.

Що робити? Вчителю у такому випадку варто приділити учневі трохи більше уваги, хвалити його за успіхи та не надто сильно сварити за невдачі. Те саме порекомендуйте зробити і батькам, до того ж їм варто частіше нагадувати дитині про свою любов та цікавитися її шкільними справами. І от тоді подібні демонстрації, ймовірніше за все, припиняться.

Він не встигає

Деякі завдання справді дуже складні та об’ємні. Коли учень постійно не встигає виконати все, це не додає йому мотивації. Дійсно, навіщо починати, якщо все одно не вдасться зробити?

Що робити? Тут варто передивитися свій стиль викладання та при можливості зменшити розмір домашнього завдання. Не забувайте, вчителів та навчальних дисциплін багато, роботи у дітей багато, то ж перевантажувати їх не варто.

Йому нецікаво

Не всі учні можуть ефективно виконувати однотипні завдання. Ні, спочатку вони будуть старатися, але потім бажання працювати зникне. Погодьтеся, коли в нас немає цікавості, то і працювати не дуже хочеться.

Що робити? Вихід тут один – користуватися сучасними цікавими методами та прийомами, давати незвичні завдання, що потребують, наприклад, дослідницької діяльності. 

Він не вміє працювати самостійно

А от для цього потрібна самодисципліна. Втім, її формуванню можуть зашкодити батьки, які надто опікувалися дитиною та спочатку не давали можливості робити щось без їхньої допомоги.

Що робити? Розкажіть учню, що насправді все не так складно. Навчіть його складати план майбутньої роботи, розбиратися у сенсі та меті кожного завдання, шукати найбільш раціональний спосіб його виконання та діяти у відповідності з планом. Може головною причиною такої поведінки є прокрастинація, з якою можна и треба боротися. 

Йому дійсно ліньки

Дійсно, є такі діти, які не навчаються лише через те, що їм лінь. Але тут важливо запитати в батьків, чи справді дитина не хоче нічого робити. Чим вона займається замість уроків? Можливо, із задоволенням читає книжки, малює, відвідує тематичні курси чи гуртки, тощо. Тобто дитина робить те, що їй справді хочеться, а менш цікаві справи відкладає.

У гіршому випадку дитина може страждати на інтернет-залежність. Загалом, у мережі їх може чекати багато небезпек. Тоді треба рятувати її, залучивши батьків. Головне, не відкладати вирішення питання.

Що робити? Тоді варто запропонувати батькам допомогти дітям та перетворити домашні завдання на захопливу гру. І пояснити, що як би там не було, а виконувати те, що задав вчитель, це – обов’язок.

---

Якщо учень регулярно не виконує домашні завдання, то покарання – найгірше, що ви можете зробити в цій ситуації. Не треба влаштовувати скандалів, краще поговоріть з батьками дитини та спробуйте спільними зусиллями налагодити процес.

Інструкції з техніки безпеки
на уроках образотворчого мистецтва
та трудового навчання

Для зменшення зорової напруги при тонких, кропітких видах роботи потрібно слідкувати за освітленням. Якщо заняття проводяться вдень, воно має бути попереду, так як в роботі приймають участь обидві руки, а при боковому освітленні від них буде лягати тінь. У зв’язку з цим столи краще розташувати паралельно вікнам.

І. Загальні вимоги безпеки :1. До занять допускаються учні, які пройшли інструктаж з охорони праці, про безпечні методи роботи .
2. Кожен учень зобов’язаний знати й точно виконувати правила безпечної праці на уроках образотворчого мистецтва та трудового навчання.
3. Своєчасно приходити на заняття, займати своє робоче місце, перехід
учнів на друге робоче місце без дозволу вчителя забороняється.
4. Коли вчитель звертається до всіх учнів, вони мають припинити роботу й уважно вислухати зауваження, інструктаж.
5. Використовувати навчальний час для виконання завдання і не
відволікатися розмовами, своєчасно й високоякісно виконувати
доручену справу.

ІІ. Вимоги безпеки до початку занять :1. Ретельно підготувати своє робоче місце до роботи.
2. Уважно вислухавши вчителя і одержавши завдання на урок, перевірити ще раз справність інвентаря, інструментів особистого
користування, наявність матеріалів.

ІІІ. Вимоги безпеки під час роботи:1. Роботу розпочинати лише з дозволу вчителя.
2. Не можна працювати несправним і тупим інструментом,
використовувати інструмент лише за призначенням.
3. Користуватися прийомами роботи з інструментами, як показав учитель.
4. Не носити з собою різальних і колючих інструментів, вони мають бути в школі.
5. Інструменти та обладнання мають зберігатися в призначеному місці.
6. Під час роботи учень повинен тримати своє робоче місце в належному порядку, а після роботи акуратно прибрати його.

ІV. Вимоги безпеки після закінчення роботи: 
1. Прибрати своє робоче місце : скласти відповідний інвентар, вимити
пензлі.

2. Вимити руки з милом і витерти рушником.